Таблетки сиган: инструкция по применению, цена и отзывы

• І Н С Т Р У К Ц І Я
• для медичного застосування препарату
• С І Г А Н
• (S I G A N)
• Склад:
• діючі речовини:
• 1 таблетка містить німесуліду – 100 мг, дицикловерину гідрохлориду – 20 мг;
• допоміжні речовини:
• лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят тип А, натрію кроскармелоза, повідон, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза, тальк, титану діоксид(Е 171), макрогол 6000 , барвник хіноліновий жовтий супра (E 104).
• Лікарська форма.
• Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
• Фармакотерапевтична група.
• Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
• Код АТС М01А Х.
• Клінічні характеристики.
• Показання.
• Cимптоматичне лікування больового синдрому та спазматичних станів.
• Протипоказання.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення; виражені порушення функції печінки (печінкова недостатність) та гепатотоксичні реакції на прийом препарату в анамнезі, одночасне застосування з потенційно гепатотоксичними засобами; тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату, а також реакції підвищеної чутливості до інших нестероїдних протизапальних засобів в анамнезі; вагітність та період годування груддю. Дитячий вік. Алкоголізм, наркотична залежність. Підвищена температура тіла, грипоподібні стани, підозра на гостру хірургічну патологію.

1. Спосіб застосування та дози.
2. Препарат призначають після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
3. Препарат приймають внутрішньо після їди і запивають достатньою кількістю рідини.

Для дорослих – по 1 таблетці (100 мг німесуліду) 1-2 рази на добу – вранці  та  ввечері.  Добова  доза  200 мг німесуліду.

Максимальна тривалість лікування — 5 днів.

Для хворих літнього віку зазначена схема коригування дози не потребує.

Хворі з порушеною функцією нирок. Враховуючи фармакокінетику препарату, хворим зі слабкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 30-80 мл/хв) змінювати дозу не потрібно. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.

Хворі з порушеною функцією печінки. Застосування таблеток, що містять 100 мг німесуліду, для лікування хворих з недостатністю печінки протипоказане.

• Побічні реакції.
• При застосуванні препарату можуть виникнути такі побічні ефекти, переважно протягом першого тижня від початку лікування:
• Побічна дія німесуліду:
• з боку шкіри: найчастіше виникають гіперемія, висипи, свербіж, посилене потовиділення, еритема, дерматит; у поодиноких випадках – ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, гіперемія і набряк слизової рота, набряк язика, мультиформна еритема, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз;
• з боку травного тракту: нудота, печія, гастрит, біль у животі, діарея, запор, метеоризм; у поодиноких випадках – стоматит, мелена, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, перфорація виразки або шлунково-кишкова кровотеча;
• з боку печінки: жовтяниця, холестаз, підвищення рівня печінкових трансаміназ, іноді можливі випадки гострого гепатиту, навіть із летальним наслідком;
• з боку центральної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, енцефалопатія (синдром Рейє);
• психічні порушення: відчуття тривоги, нервозність, кошмарні сновидіння;
• з боку нирок: набряки, дизурія, гематурія, затримка виділення сечі, поодинокі випадки олігурії, інтерстиціального нефриту і ниркової недостатності;
• з боку системи крові: анемія, еозинофілія, поодинокі випадки панцитопенії, пурпури і тромбоцитопенії;
• з боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, анафілаксія;
• з боку органів дихання: диспное, у поодиноких випадках – астма, бронхоспазм, особливо у хворих з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів;
• з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, рідко – кровотеча, припливи, коливання артеріального тиску, рідко – колапс.
• Також під час прийому препарату можливі порушення чіткості зору, астенія, гіпотермія, гіперкаліємія.
• Побічна дія дицикловерину гідрохлориду.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, зомління, відчуття припливів.
• З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії, порушення чутливості, сонливість, нервозність, дискінезія, порушення стійкості ходи, летаргія, безсоння, загальна слабкість, втомлюваність, синкопальні стани (втрата свідомості).
• Психічні розлади: галюцинації, сплутаність свідомості і/або збудження, розлади мови, зміна настрою.
• З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив'янка, свербіж, сухість шкіри та інші дерматологічні прояви.
• З боку травного тракту: сухість у роті, спрага, нудота, блювання, запор, метеоризм (відчуття здуття живота), біль у животі, порушення смаку, анорексія.
• З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: слабкість у м'язах.
• З боку сечостатевої системи: порушення сечовипускання, затримка сечі, у чоловіків – еректильна дисфункція.
• З боку органів зору: затуманення зору, диплопія, мідріаз, циклоплегія зору (параліч акомодації), підвищення внутрішньоочного тиску.
• З боку дихальної системи та органів грудної клітки: диспное, апное, асфиксія, закладеність носа, чхання, гіперемія горла.
• З боку імунної системи: тяжкі алергічні реакції чи медикаментозна ідіосинкразія, включаючи анафілаксію.
• Ендокринні розлади: пригнічення лактації.
• Передозування.

У разі передозування німесуліду можливе посилення симптомів побічної дії, можливі летаргія, сонливість, нудота, блювання і болі в надчеревній ділянці (ці симптоми зазвичай оборотні при проведенні підтримуючого лікування).

Може спостерігатись шлунково-кишкова кровотеча, рідше – артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, кома.

Анафілактоїдні реакції спостерігались при застосуванні терапевтичних доз нестероїдних протизапальних препаратів і можуть спостерігатись при передозуванні.

Специфічного антидоту немає.

Лікування. При необхідності проводять симптоматичну терапію, перитонеальний діаліз.

1. При гострому отруєнні необхідно промити шлунок через зонд, застосувати активоване вугілля та проносні засоби.
2. Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.
3. Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, що пригнічують синтез простагландинів, німесулід може спричинити передчасне закриття боталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя.

Зростає ризик розвитку кровотечі, атонії матки та периферичних набряків. Враховуючи також відсутність даних щодо застосування препарату вагітним жінкам, не рекомендується призначати Сіган у період вагітності.

Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування препарату протипоказано у період годування груддю.

• Діти.
• Застосування препарату протипоказане дітям.
• Особливості застосування.

З метою запобігання виникненню та для послаблення прояву побічних реакцій препарат слід приймати протягом найкоротшого часу та в мінімально ефективній дозі.

Призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

При тривалому застосуванні препарату потрібно проводити контроль показників функціонального стану печінки 1 раз на 2 тижні.

У разі зростання рівнів печінкових ферментів або виявлення ознак пошкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору) препарат потрібно відмінити. Таким хворим надалі забороняється призначати сіган.

Під час лікування препаратом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, аналгетиків, інших нестероїдних протизапальних засобів, а також утримуватися від вживання алкоголю.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, з попереджуючими симптомами або без них, як при  шлунково-кишкових ускладненнях в анамнезі, так і без них. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам зі шлунково-кишковими порушеннями, виразковим колітом або хворобою Крона в анамнезі.

З обережністю слід призначати препарат хворим із нирковою або серцевою недостатністю, так як його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити.

У хворих літнього віку найчастіше розвиваються побічні ефекти внаслідок прийому препарату, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції серця, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану пацієнта.

Оскільки німесулід може порушувати функцію тромбоцитів у хворих із геморагічним діатезом, його слід застосовувати з обережністю під постійним контролем.

Застосування нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів слід припинити прийом препарату.

1. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
2. Протягом лікування необхідно дотримуватися обережності під час керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
3. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
4. При одночасному застосуванні зварфарином і аналогічними антикоагулянтами, ацетилсаліциловою кислотою існує підвищений ризик розвитку кровотечі.
5. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду потребує обережності при лікуванні хворих із порушеною функцією нирок і серця.

Нестероїдні протизапальні засоби знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію у плазмі крові та збільшення його токсичності. Тому при одночасному застосуванні німесуліду та літію необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі крові.

При одночасному застосуванні німесуліду з дигоксином, теофіліном, глібенкламідом, ранітидіном, антацидами клінічно значущої взаємодії не відзначалось.

Німесулід пригнічує дію ферменту СYP 2С9. Тому концентрація в плазмі крові препаратів, що піддаються впливу цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з німесулідом.

• Необхідно дотримуватися обережності, якщо препарат приймається менш ніж за добу після або за добу до застосування метотрексату, оскільки збільшується концентрація метотрексату у сироватці крові та його токсичність.
• Можливе підвищення нефротоксичності циклоспоринів при одночасному застосуванні з німесулідом.
• Дицикловерин може підсилювати дію інших холіноблокуючих засобів (атропіну сульфат), тому недоцільно їх призначати одночасно з препаратом Сіган.
• Фармакологічні властивості.
• Фармакодинаміка.

Сіган – комбінований препарат, ефект якого обумовлений дією компонентів, що входять до його складу. Сіган має протизапальну, аналгезуючу, жарознижувальну і спазмолітичну дію.

Німесулід – активна речовина, що має протизапальні, аналгезуючі та жарознижувальні властивості. Німесулід селективно інгібує ЦОГ II (циклооксигеназу II) і пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення.

Німесулід інгібує звільнення ферменту мієлопероксидази, а також пригнічує утворення вільних радикалів кисню, не впливаючи на процеси фагоцитозу та хемотаксису, пригнічує утворення фактора некрозу пухлин та інших медіаторів запалення.

Фармакокінетика.

Після приймання внутрішньо німесулід швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2-3 години. Зв’язування німесуліду з білками плазми досягає 97,5 %.

Препарат метаболізується в печінці, основним продуктом метаболізму є гідроксинімесулід – фармакологічно активна речовина. Близько 65 % прийнятої дози німесуліду виділяється із сечею, решта 35 % – з калом.

Після застосування внутрішньо дицикловерин швидко всмоктується, пік концентрації в плазмі крові досягається приблизно через 1,5 години. Період напіввиведення становить 4–6 годин. Виводиться з сечею (79,5 %) та калом (8,4 %).

1. Фармацевтичні характеристики.
2. Основні фізико-хімічні властивості:
3. таблетки жовтого кольору, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою, гладенькі з обох боків.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 таблетки у стрипі, 1 стрип у конверті. Групова упаковка: 50 конвертів в картонній коробці.

• Категорія відпуску.
• За рецептом.
• Виробник.

Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.

Місцезнаходження.

Плот номер Д 121-123, Малегаон,

ЕМ. АЙ. ДІ. СІ., Сіннар, Насік – 422 103, Індія.

Симгал

Симгал – лекарственный препарат гиполипидемического и ингибирующего ГМГ-КоА-редуктазу действия.

Форма выпуска и состав

Симгал выпускается в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой:

• 10 мг: двояковыпуклые, круглые, светло-розового цвета (по 7 штук в блистерах, в картонной пачке 1 блистер; по 14 штук в блистерах, в картонной пачке 1, 2 или 6 блистеров);
• 20 мг: двояковыпуклые, круглые, розового цвета, на одной стороне имеется риска (по 7 штук в блистерах, в картонной пачке 1 блистер; по 14 штук в блистерах, в картонной пачке 1, 2 или 6 блистеров);
• 40 мг: двояковыпуклые, круглые, темно-розового цвета, на одной стороне имеется риска (по 7 штук в блистерах, в картонной пачке 1 блистер; по 14 штук в блистерах, в картонной пачке 1, 2 или 6 блистеров).

Состав 1 таблетки:

• действующее вещество: симвастатин – 10, 20 или 40 мг;
• вспомогательные компоненты: лимонная кислота, крахмал кукурузный прежелатинизированный, аскорбиновая кислота, магния стеарат, бутилгидроксианизол, лактозы моногидрат;
• пленочная оболочка (Опадрай розовый OY-B-34915 – доза 10 мг, Опадрай розовый OY-B-34917 – доза 20 мг, Опадрай коричневый АМВ 80W36564 – доза 40 мг): тальк, камедь ксантановая, поливиниловый спирт, лецитин, краситель оксид железа красный, титана диоксид, краситель оксид железа желтый; в составе оболочки Опадрай розовый OY-B-34915 дополнительно содержится индигокармин, а в составе оболочек Опадрай коричневый АМВ 80W36564 и Опадрай розовый OY-B-34917 – оксид железа черный.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика

Симвастатин является гиполипидемическим средством, получаемым из продукта ферментации Aspergillus terreus синтетическим путем. В организме он подвергается гидролизу, в результате которого образуется гидроксикислотное производное.

Этот активный метаболит способен ингибировать фермент ГМГ-КоА-редуктазу (3-гидрокси-З-метил-глутарил-КоА-редуктазу), катализирующий стартовую реакцию синтеза мевалоната из ГМГ-КоА.

Так как процесс превращения ГМГ-КоА в мевалонат происходит на ранних этапах образования холестерина, применение препарата не приводит к накоплению потенциально токсичных стеролов в организме. ГМГ-КоА метаболизируется до ацетил-КоА, участвующего во многих процессах синтеза в организме.

Симвастатин уменьшает содержание липопротеидов низкой плотности, липопротеидов очень низкой плотности, триглицеридов и общего холестерина в плазме крови (при смешанной гиперлипидемии и гетерозиготной несемейной и семейной гиперхолестеринемии, когда высокое содержание холестерина в плазме является фактором риска).

Препарат также повышает уровень липопротеидов высокой плотности и уменьшает соотношения общий холестерин/липопротеиды высокой плотности и липопротеиды низкой плотности/липопротеиды высокой плотности.

Эффект проявляется спустя 2 недели после начала приема Симгала, а максимальное терапевтическое действие достигается через 4–6 недель. При продолжении терапии эффект сохраняется. В случае прекращения лечения происходит постепенное возвращение содержания холестерина к исходному значению.

Фармакокинетика

Симвастатин быстро всасывается в желудочно-кишечном тракте. Максимальная концентрация достигается спустя 1,3–2,4 часа после приема препарата внутрь, а через 12 часов она снижается на 90%. Симвастатин примерно на 95% связывается с белками плазмы.

Метаболизм препарата происходит в печени, в результате образуются активные и неактивные метаболиты. Т1/2 (период полувыведения) активных метаболитов симвастатина составляет 1,9 часа.

Около 60% препарата выводится в виде метаболитов с каловыми массами. Примерно 10–15% симвастатина выводится в неактивной форме почками.

Показания к применению

Симгал назначают при гиперхолестеринемии и ишемической болезни сердца (ИБС).

При гиперхолестеринемии показаниями к применению являются:

• первичная гиперхолестеринемия типа 2а и 2b по Фредриксону (дополнительно к диетотерапии и другим методам лечения, например, коррекции массы тела и повышению общей физической активности);
• комбинированная гипертриглицеридемия и гиперхолестеринемия, не поддающиеся лечению физической нагрузкой и специальной диетой;
• наследственная гомозиготная гиперхолестеринемия (дополнительно к диете и другим методам снижения уровня липидов при их недостаточной эффективности).

При ИБС Симгал применяют для достижения следующих целей:

• уменьшение риска общей смертности путем снижения количества летальных исходов при ИБС;
• снижение риска опасных коронарных и сосудистых осложнений (инсульт, нефатальный инфаркт миокарда, операции реваскуляризации, внезапная коронарная смерть);
• уменьшение количества случаев, при которых требуется оперативное вмешательство для восстановления периферического кровотока;
• снижение риска необходимости хирургического вмешательства для восстановления коронарного кровотока (аортокоронарное шунтирование, коронарная ангиопластика и др.).

Противопоказания

Абсолютные:

• активное заболевание печени или повышение активности ферментов печени в сыворотке, неясного происхождения;
• выраженное снижение артериального давления;
• миопатия;
• тяжелые острые инфекционные заболевания;
• травмы;
• планируемое хирургическое вмешательство;
• тяжелые нарушения обмена веществ;
• одновременное применение с итраконазолом, кетоконазолом, кларитромицином, нефазодоном, эритромицином, телитромицином, ингибиторами ВИЧ-протеазы и другими ингибиторами CYP3A4;
• дефицит лактазы, непереносимость лактозы или синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции (препарат содержит лактозу);
• детский и подростковый возраст до 18 лет (безопасность и эффективность применения Симгала у детей не установлены);
• период беременности;
• период грудного вскармливания;
• гиперчувствительность к основному или вспомогательным компонентам, а также другим средствам статинового ряда.

Относительные (Симгал применяют с осторожностью):

• состояния, при которых возможно развитие выраженной почечной недостаточности (острые инфекционные заболевания тяжелого течения, нарушения водно-электролитного баланса, артериальная гипотензия, тяжелые эндокринные нарушения и др.);
• наличие факторов риска развития рабдомиолиза/миопатии [неконтролируемый гипотиреоз, нарушение функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), пожилой возраст старше 65 лет, рабдомиолиз/миопатия, связанные с приемом фибратов и статинов (в анамнезе), применение у женщин, алкоголизм, мышечные заболевания в семейном анамнезе];
• эпилепсия;
• повышенный или пониженный тонус скелетных мышц неясного происхождения;
• послеоперационный период у пациентов после трансплантации, получающих иммунодепрессанты;
• употребление алкоголя в больших количествах;
• одновременное применение с гемфиброзилом, даназолом, циклоспорином и другими фибратами (кроме фенофибрата), амиодароном, дилтиаземом, верапамилом, фузидовой кислотой, грейпфрутовым соком и никотиновой кислотой (в липидоснижающих дозах ≥1 г в сутки).

Инструкция по применению Симгала: способ и дозировка

Таблетки Симгал принимают внутрь, один раз в сутки (вечером), запивая водой в достаточном количестве.

Рекомендуемая доза препарата варьирует в диапазоне 5–80 мг в сутки. Коррекция дозы проводится постепенно, с интервалом не менее чем 1 месяц.

При гиперхолестеринемии начальная суточная доза симвастатина составляет 10–20 мг. В тех случаях, когда необходимо снизить концентрацию липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) на 45% и более, можно повысить начальную дозу до 20–40 мг в сутки.

• При гомозиготной наследственной гиперхолестеринемии Симгал назначают в дозе 40 мг один раз в сутки или 80 мг в сутки в три приема (по 20 мг утром и днем, а вечером 40 мг).
• Перед началом терапии пациенту назначают гипохолестериновую диету, которой он должен придерживаться на протяжении всего курса лечения.
• При ИБС начальная доза симвастатина составляет 20 мг один раз в сутки (вечером), затем, в случае необходимости, дозу увеличивают до 40 мг в сутки (постепенно, каждые 4 недели).

При одновременном применении с гемфиброзилом, даназолом, циклоспорином, другими фибратами (кроме фенофибрата) и никотиновой кислотой в суточной дозе не менее 1 г доза Симгала не должна превышать 10 мг в сутки. При комбинации с верапамилом или амиодароном назначают Симгал 20 мг.

Симвастатин следует принимать отдельно от секвестрантов желчных кислот (колестирамина и колестипола) – за 2 часа до их употребления или через 4 часа после приема этих препаратов.

Пациентам пожилого возраста и больным с почечной недостаточностью легкой и умеренной степени коррекция дозы не требуется. При тяжелой недостаточности функции почек доза препарата составляет не более 10 мг в сутки, а лечение проводится под контролем врача.

Побочные действия

• желудочно-кишечный тракт, печень и желчевыводящие пути: редко – тошнота, острый панкреатит, рвота, боли в животе, гепатит, диарея или запор, желтуха, метеоризм; очень редко – недостаточность функции печени;
• дыхательная система: очень редко (при длительной терапии) – интерстициальное заболевание легких;
• нервная система: очень часто – бессонница; редко – парестезии, головокружение, периферическая нейропатия, головная боль; очень редко – ночные кошмары, нарушение сна, депрессия, нарушение памяти;
• система кроветворения: редко – анемия;
• лабораторные показатели: редко – повышение активности креатинфосфокиназы, щелочной фосфатазы и ферментов печени;
• опорно-двигательный аппарат: редко – мышечные судороги, мышечные боли, рабдомиолиз, миопатия;
• кожные покровы: редко – облысение;
• аллергические реакции: редко – крапивница, зуд и сыпь на коже, гиперчувствительность (эозинофилия, тромбоцитопения, ревматическая полимиалгия, артралгия, лихорадка, ангионевротический отек, артрит, приливы крови к коже лица, чувство недомогания, волчаночноподобный синдром, васкулит, фотосенсибилизация, гиперемия кожи, одышка, увеличение скорости оседания эритроцитов);
• прочие реакции: редко – острая почечная недостаточность, астения, снижение потенции, ощущение сердцебиения.

Передозировка

При передозировке препарата специфические симптомы не зарегистрированы (известно несколько случаев, когда Симгал был принят в дозе 450 мг).

Лечение стандартное: необходимо вызвать рвоту и дать пациенту активированный уголь. В случае необходимости назначают симптоматическую терапию. Также следует контролировать уровень креатинфосфокиназы в сыворотке и функцию почек и печени.

При развитии острой почечной недостаточности и возникновении миопатии с рабдомиолизом препарат следует немедленно отменить и ввести больному натрия бикарбонат в виде внутривенной инфузии и диуретик. Если необходимо, проводят гемодиализ.

Гиперкалиемия, которая может быть вызвана рабдомиолизом, устраняется внутривенным введением кальция глюконата или кальция хлорида, инфузионным введением глюкозы и инсулина, применением калиевых ионообменников, а в тяжелых случаях – гемодиализом.

Особые указания

1. При возникновении во время лечения препаратом Симгал мышечной слабости или вялости, болезненности в мышцах, необъяснимых болей, особенно сопровождающихся лихорадкой и недомоганием, необходимо срочно обратиться к врачу, так как перечисленные симптомы могут быть признаками развивающейся миопатии.

2. Согласно инструкции, Симгал следует отменить за несколько дней до планируемого хирургического вмешательства (в том числе стоматологической операции) и не применять в послеоперационный период.

3. Перед началом терапии, регулярно во время лечения, а также при каждом повышении дозы рекомендуется исследовать функцию печени.
4. У пациентов с нефротическим синдромом и некоторыми другими заболеваниями почек, а также у лиц с гипотиреозом сначала проводят лечение основного заболевания.

5. Симгал не показан при гипертриглицеридемии 1, 4 и 5 типа.
6. Когда пациент забыл принять очередную дозу, ее необходимо принять как можно скорее, но, если наступило время следующего приема, не следует удваивать дозу.
7. Продолжительность курса определяет лечащий врач.

8. Во время лечения препаратом Симгал требуется соблюдать осторожность при вождении автомобиля и управлении другими потенциально опасными механизмами.

Применение при беременности и лактации

Симгал противопоказан к применению в период беременности. У детей, матери которых принимали препарат, возможно развитие аномалий (имеются данные о нескольких подобных случаях).

Женщины репродуктивного возраста, принимающие симвастатин, должны пользоваться надежными методами контрацепции и избегать зачатия.

Несмотря на то, что данные о выделении симвастатина с грудным молоком отсутствуют, применение Симгала в период грудного вскармливания не рекомендуется.

Применение в детском возрасте

Препарат противопоказан детям и подросткам до 18 лет, поскольку безопасность и эффективность его применения в этом возрасте не установлены.

При нарушениях функции почек

Пациентам с хронической почечной недостаточностью (при клиренсе креатинина 30 мл/мин) или больным, получающим фибраты, циклоспорин и никотинамид, Симгал назначают в начальной дозе 5 мг (суточная доза не должна превышать 10 мг).

При нарушениях функции печени

Препарат противопоказан при активных заболеваниях печени и стойком повышении активности ферментов печени неясного происхождения.

Применение в пожилом возрасте

У пожилых пациентов изменение дозы симвастатина не требуется.

Лекарственное взаимодействие

• Риск развития миопатии повышается при одновременном применении Симгала с противогрибковыми препаратами, иммунодепрессантами, ингибиторами ВИЧ-протеазы, цитостатиками, высокими дозами никотиновой кислоты, кларитромицином, нефазодоном, гемфиброзилом и другими фибратами (за исключением фенофибрата), эритромицином и телитромицином.
• При совместном назначении даназола, циклоспорина, верапамила, амиодарона, дилтиазема или амлодипина с высокими дозами симвастатина повышается вероятность возникновения рабдомиолиза/миопатии.
• Симгал потенцирует действие непрямых антикоагулянтов и увеличивает риск развития кровотечений; повышает плазменную концентрацию дигоксина.
• В период лечения симвастатином следует избегать употребления больших количеств грейпфрутового сока.

Аналоги

Аналогами Симгала являются: Атеростат, Атролин, Алдеста, Вазилип, Васта, Вабадин, Вазостат-Здоровье, Вастатин, Кардак, Зоста, Зокор, Симвагексал, Симвакол, Симвостат, Симвастатин, Симвастатин Зентива, Симвакард, Симва Тад, Симвалимит.

Сроки и условия хранения

Хранить в темном месте при температуре 10–25 °C. Беречь от детей.

Срок годности – 4 года.

Условия отпуска из аптек

Отпускается по рецепту.

Отзывы о Симгале

Имеющиеся отзывы о Симгале свидетельствуют о хорошей переносимости препарата и редком возникновении побочных эффектов (при условии соблюдения рекомендаций в инструкции по применению препарата).

Цена на Симгал в аптеках

Стоимость препарата варьирует в зависимости от дозировки и упаковки. На сегодняшний день средние цены на Симгал в аптеках следующие:

• таблетки 10 мг, 28 шт. в упаковке – 217–224 рубля;
• таблетки 10 мг, 84 шт. в упаковке – 591–611 рублей;
• таблетки 20 мг, 28 шт. в упаковке – 282–392 рубля;
• таблетки 20 мг, 84 шт. в упаковке – 593–880 рублей;
• таблетки 40 мг, 28 шт. в упаковке – 584–650 рублей;
• таблетки 40 мг, 84 шт. в упаковке – 1357 рублей.

Сиган — Сиган применение препарата Справочник Препаратов и таблетов их фармакологии и фармакотерапии

Фармакологическое действие:Сиган – комбинированный препарат, который оказывает противовоспалительное, жаропонижающее, обезболивающее и спазмолитическое влияние на организм.

Нимесулид, который является ингибитором фермента синтеза простагландинов циклооксигеназы, обеспечивает анальгезирующий и жаропонижающий эффект.

Дицикломина гидрохлорид является спазмолитиком и уменьшает спазм гладкомышечной мускулатуры желудочно–кишечного тракта, а также оказывает непосредственное влияние на гладкие мышцы и действует как антагонист холинергических рецепторов.

Показания к применению:Головная боль, первичная и вторичная дисменорея, лечение остеоартрита с выраженным болевым синдромом, бурсит, ревматоидный артрит, тендовагинит, остеоартроз, боль при болезнях уха, горла, носа печеночная колика, почечная колика, спазм мочеточников и мочевого пузыря, дискинезия желчевыводящих путей, кишечная колика, постхолецистэктомический синдром, боль в послеоперационном периоде, болевой синдром различной этиологии: зубная боль, невралгии, радикулиты, травмы (в том числе спортивные), боль у онкологических больных.

Способ применения:Препарат принимать после еды, запивать большим количеством жидкости. Взрослые — по 100 мг дважды в день, дети 6 — 12 лет по 50мг дважды в день. Максимальная продолжительность лечения не должна превышать 15 дней.

Побочные действия:Высыпания на коже, зуд кожных покровов, повышенная потливость,эритема, дерматит, возможен отек Квинке, отек лица, крапивница, в редких случаях синдром Стивена-Джонса, а также токсический эпидермальный некролиз; боль в животе, запор, метеоризм, тошнота; сонливость, головная боль, головокружение, энцефалопатия; желтуха, холестаз, повышение уровня печеночных ферментов, возможны случаи острого гепатита; дизурия, отеки, задержка мочеиспускания, единичные случаи олигурии, интерстициального нефрита и почечной недостаточности; анемия, тромбоцитопения и пурпуры, панцитопения, диспное, иногда – астма, бронхоспазм, особенно у больных, имеющих повышенную чувствительность к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВС; тахикардия, повышение артериального давления, редко – кровотечение, приливы; чувство тревоги, нервозность, кошмары, парестезии, нарушения чувствительности, дискинезия, потеря сознания; в единичных случаях – стоматит, мелена, пептическая язва желудка или ДПК, перфорация язвы или кровотечение, нарушение четкости зрения, астения, гипотермия, гиперкалиемия.

Противопоказания:Язва желудка и ДПК в период обострения, выраженное нарушение функции печени и гепатотоксические реакции на прием препарата в анамнезе, нарушение функции почек, выраженные нарушения свертывающей системы крови, тяжелая сердечно-сосудистая недостаточность, беременность, период лактации, алкогольная и наркотическая зависимость, гипертермия, гриппоподобное состояние, подозрение на острую хирургическую патологию, непроходимость кишечника, повышенная чувствительность к препаратам, входящим в состав Сигана, дети до 6-летнего возраста, глаукома, аденома простаты, тахикардия, обструктивные болезни (ахалазия, пилородуоденальный стеноз, кардиоспазм).

Беременность:Прием препарата при беременности и во время кормления грудью запрещен. Прием нимесулида может влиять на способность женщины к зачатию, поэтому его не следует назначать женщинам, которые планируют беременность.

Как и прочие нестероидные противовоспалительные препараты, Сиган способен привести к преждевременному закрытию Боталлова протока, возникновению легочной гипертензии, олигурии и маловодия. Препарат увеличивает риск возникновения маточного кровотечения, атонии матки и периферических отеков.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами:В случае приема любых лекарственных средств, обязательно поставьте в известность вашего лечащего доктора. При одновременном назначении с варфарином и подобными антикоагулянтами, ацетилсалициловой кислотой возрастает риск развития кровотечения.

Одновременное назначение Сигана и фуросемида требует осторожности у пациентов с нарушениями работы почек и сердца. Нестероидные противовоспалительные средства снижают клиренс лития, что ведет к усилению его токсичности.

При одновременном назначении нимесулида и лития необходим постоянный контроль концентрации лития в сыворотке крови. Препарат способен увеличивать концентрацию и токсичность метотрексата в плазме при их одновременном применении. Возможно повышение нефротоксичности циклоспоринов при одновременном назначении.

Дицикломин способен усиливать действие других холиноблокаторов (атропин), поэтому нецелесообразно назначать их вместе с Сиганом.

При назначении вместе с дигоксином, теофиллином, глибенкламидом, ранитидином, антацидами потенцирования эффекта не наблюдалось.

Передозировка:В случае передозировки возможно усиление побочных эффектов, сонливость, тошнота, летаргия, боль в эпигастрии. Специфического антидота нет.

Форма выпуска:Таблетки, покрытые оболочкой. В упаковке 4 таблетки.

Условия хранения:Хранить в сухом, темном месте при температуре до 25 градусов Цельсия. Беречь от детей. Годен 3 года.

Состав:Нимесулид – 100 мг, гидрохлорид дицикломина – 20 мг. Дополнительные вещества: кукурузный крахмал, лактоза, дикальция фосфат, поливинилпирролидон, стеарат магния, крахмалгликолат натрия, диоксид кремния коллоидный,тальк.

Пленочное покрытие: гидроксипропилметилцеллюлоза, диоксид титана, краситель Tartrazine Supra.

Дополнительно:Тщательно придерживайтесь рекомендаций вашего лечащего врача по применению препарата. Никогда не превышайте дозировку и длительность лечения. Если ваше состояние не улучшается, то лечение необходимо прекратить. При возникновении желудочно-кишечного кровотечения или язвенной болезни прием препарата необходимо прекратить. Пациентам, деятельность которых требует повышенного внимания, необходимо помнить о возможности возникновения головокружения и потери сознания.

Afhvfrjkjubxtcrjt ltqctdbt:Cbufy – rjv,bybhjdfyysq ghtgfhft, rjtjhsq jrfpsdftt ghjtbdjdjcgfkbttkmyjt, ;fhjgjyb;f.ott, j,tp,jkbdf.ott b cgfpvjkbtbxtcrjt dkbzybt yf jhufybpv. Ybvtcekbl, rjtjhsq zdkzttcz byub,btjhjv athvtytf cbyttpf ghjctfukfylbyjd wbrkjjrcbutyfps, j,tcgtxbdftt fyfkmutpbhe.obq b ;fhjgjyb;f.obq 'aatrt.

Lbwbrkjvbyf ublhj[kjhbl zdkzttcz cgfpvjkbtbrjv b evtymiftt cgfpv ukflrjvsitxyjq vecrekftehs ;tkeljxyj–rbitxyjuj thfrtf, f tfr;t jrfpsdftt ytgjchtlctdtyyjt dkbzybt yf ukflrbt vsiws b ltqctdett rfr fytfujybct [jkbythubxtcrb[ htwtgtjhjd.Gjrfpfybz r ghbvtytyb.

:Ujkjdyfz ,jkm, gthdbxyfz b dtjhbxyfz lbcvtyjhtz, ktxtybt jcttjfhthbtf c dshf;tyysv ,jktdsv cbylhjvjv, ,ehcbt, htdvftjblysq fhthbt, ttyljdfubybt, jcttjfhthjp, ,jkm ghb ,jktpyz[ e[f, ujhkf, yjcf gtxtyjxyfz rjkbrf, gjxtxyfz rjkbrf, cgfpv vjxttjxybrjd b vjxtdjuj gepshz, lbcrbytpbz ;tkxtdsdjlzob[ gettq, rbitxyfz rjkbrf, gjct[jktwbct'rtjvbxtcrbq cbylhjv, ,jkm d gjcktjgthfwbjyyjv gthbjlt, ,jktdjq cbylhjv hfpkbxyjq 'tbjkjubb: pe,yfz ,jkm, ytdhfkubb, hflbrekbts, thfdvs (d tjv xbckt cgjhtbdyst), ,jkm e jyrjkjubxtcrb[ ,jkmys[.Cgjcj

Сиган (нимесулид, дицикломин) инструкция:

«Genom Biotech Pvt.Ltd», Индия

Действующие вещества Сигана:

Нимесулид, дицикломина гидрохлорид.

Форма выпуска Сигана:

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой, № 4.

Кому показан Сиган?

Болевой синдром различного генезиса (травмы, в том числе спортивные, послеоперационный период, боль при воспалительных заболеваниях ЛОР-органов, у онкологических больных, зубная боль), ревматоидный артрит, остеоартроз, бурсит, тендинит, первичная дисменорея.

Симптоматическое лечение лихорадки и болевого синдрома при инфекционно-воспалительных заболеваниях. Различные спастические состояния, сопровождающиеся болевым синдромом: спазмы гладких мышц — почечная и печеночная колика, спазмы мочеточников и мочевого пузыря, дискинезия желчных путей, желудочная и кишечная колика, постхолецистэктомический синдром, хронический колит.

Как использовать Сиган?

Препарат назначается взрослым по 1 — 2 табл. 3 — 4 раза в день, детям в возрасте от 6 до 12 лет — ½ — 1 табл. 3 — 4 раза в день. Продолжительность лечения зависит от тяжести и течения заболевания.

Применять Сиган нужно с осторожностью лицам с повышенной чувствительностью к другим НПВП, поскольку существует возможность перекрестной аллергии. С осторожностью применять при сердечной недостаточности, заболеваниях почек, нарушениях водно-солевого состояния.

Пациентов, деятельность которых требует повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций, следует предупредить о возможности возникновения головокружения.

Побочные эффекты Сигана

Возможны изжога, тошнота, сухость во рту, жажда, боль в эпигастрии, головная боль, головокружение, фотофобия, повышение внутриглазного давления, транзиторная брадикардия с последующей тахикардией, аритмия, позывы к мочеиспусканию при невозможности это сделать, снижение тонуса и подвижности желудочно-кишечного тракта, аллергические реакции. У лиц с ВИЧ-инфекцией Сиган может вызвать тромбоцитопению.

Противопоказания: язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, выраженные нарушения функции печени и почек (клиренс креатинина менее 30 мл / мин), глаукома, тахикардия, миокардиальная ишемия, обструктивные болезни (ахалазия, пилородуоденальный стеноз, пилорическая обструкция, кардиоспазм), атония и непроходимость кишечника, повышенная чувствительность к компонентам препарата, женщинам в период беременности и лактации, детям в возрасте до 6 лет.

Взаимодействие Сигана

Нимесулид имеет высокое родство с белками плазмы крови, поэтому может вытеснять другие лекарственные средства (непрямые антикоагулянты — фенилин, синкумар, пероральные гипогликемизирующие средства — глибенкламид) из этих связей.

Фенофибрат, салициловая кислота, толбутамид могут вытеснять нимесулид по связям с белками крови. При одновременном применении усиливаются эффекты лекарственных средств, уменьшающих с свертывание крови (синкумар, фенилин).

Дицикломин может усиливать действие других холиноблокирующих средств (атропина сульфат), поэтому нецелесообразно их применять одновременно с препаратом Сиган.

Передозировка Сигана

Сухость кожи и слизистых оболочек. Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта (тошнота, боль в животе), повышение внутриглазного давления, головная боль, головокружение, возбуждение центральной нервной системы, задержка мочи.

При передозировке промывать желудок, дать солевое слабительное. Антидота нет. Симптоматическая терапия.

Сиган-ДБС инструкция

І Н С Т � У К Ц І Я для медичного застосування препарату

(SIGAN- DBS )

Склад

• діючі речовини:
• 1 таблетка містить парацетамолу – 650 мг, дицикловерину гідрохлориду – 20 мг;
• допоміжні речовини:
• целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, повідон, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), магнію стеарат, натрію крохмальгліколят;
• оболонка: гіпромелоза, макроголи (400),титану діоксид (Е 171), тальк, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник жовтий захід (Е 110).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.

Код АТС N02В Е51.

Клінічні характеристики

Показання

Спастичні стани, що супроводжуються больовим синдромом: спазми гладких м’язів – ниркова та печінкова коліка, спазми сечовивідних шляхів та сечового міхура, дискінезія жовчних шляхів, шлункова та кишкова коліка, постхолецистектомічний синдром, хронічний коліт, біль у післяопераційному періоді; больові синдроми різної етіології, у т.ч. головний біль, зубний біль, біль у м’язах, невралгія, радикуліт та гінекологічний біль, травми, пропасні стани.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату. Обструктивні захворювання шлунково-кишкового і урогенітального трактів, жовчовивідних шляхів. Пептична виразка шлунка або 12-палої кишки. Рефлюкс-езофагіт.

Гостра кровотеча. Закритокутова глаукома. Міастенія gravis. Доброякісна гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечовипускання. Динамічна кишкова непрохідність. Гемолітична анемія.

Печінкова та ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, виражені анемія і лейкопенія. Алкоголізм. Період вагітності та годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Спосіб застосування та дози

Сіган-ДБС призначають внутрішньо дорослим та дітям віком старше 12 років по 1 таблетці 1 – 3 рази на добу. Інтервал між прийманнями повинен бути не менше 4 годин. Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання і може тривати 7 днів.

Побічні реакції

Cпричинені парацетамолом, що входить до складу Cігану-ДБС:

алергічні реакції: шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (звичайно еритематозний, кропив'янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичний шок;

1. з боку ЦНС ( звичайно розвивається при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації;
2. з боку системи травлення: нудота, біль в епігастрії, підвищення активності “печінкових” ферментів, як правило, без розвитку жовтухи, гепатонекроз (дозозалежний ефект);
3. з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
4. з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія (особливо для хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). При тривалому застосуванні у великих дозах — апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
5. з боку сечовидільної системи: ( при прийомі великих доз) — нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).
6. Спричинені дицикловерину гідрохлоридом, що входить до складу Сігану-ДБС:
7. алергічні реакції: шкірний свербіж, шкірні висипання, кропив'янка, уртикарії, сухість шкіри та інші дерматологічні прояви, тяжкі алергічні реакції чи медикаментозна ідіосинкразія, включаючи анафілаксію;
8. з боку органів зору: затуманення зору, диплопія, мідріаз, циклоплегія зору (параліч акомодації), підвищення внутрішньоочного тиску;
9. з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії, порушення чутливості, сонливість, нервозність, дискінезія, летаргія, безсоння, загальна слабкість, втомлюваність, синкопальні стани (втрата свідомості), оніміння;
10. психічні розлади: розлади мови, сплутаність свідомості та/або емоційне збудження;
11. порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: слабкість у м'язах;
12. з боку системи травлення: нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі, запор, метеоризм, порушення смаку, анорексія;
13. з боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття;
14. з боку дихальної системи та органів грудної клітки: диспное, апное, асфіксія, закладеність носа, чхання, гіперемія горла.
15. з боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечі, імпотенція;
16. ендокринні розлади: пригнічення лактації.

Передозування

Спричинені парацетамолом, що входить до складу Сігану-ДБС

Ризик передозування парацетамолу вищий у пацієнтів з нецирозним алкогольним захворюванням печінки. Симптоми передозування в перші 24 год: блідість шкіри, анорексія, нудота, блювання, біль у животі. При значному передозуванні — гепатонекроз.

• Симптоми ураження печінки спостерігаються через 12-48 годин після передозування.
• Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому
• отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може

розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначалась також серцева аритмія.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла.

Спричинені дицикловерину гідрохлоридом, що входить до складу Сігану-ДБС

Передозування характеризується двофазністю: спочатку виникає збудження центральної нервової системи, яке проявляється неспокоєм, появою ілюзій, галюцинацій, стійкого мідріазу, тахікардії, артеріальної гіпертензії. Потім відбувається пригнічення центральної нервової системи аж до коматозного стану.

У перші 24 години – блідість шкіри, нудота, анорексія, блювання та біль у животі; через 12 – 48 годин – ушкодження нирок і печінки з розвитком печінкової недостатності (підвищення активності печінкових трансаміназ, дегідрогенази, збільшення концентрації білірубіну, протромбіну); тахікардія, аритмії; зміна частоти дихання; панкреатит.

Сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення внутрішньоочного тиску, головний біль, запаморочення, збудження центральної нервової системи, затримка сечі.

При передозуванні слід промивати шлунок, адсорбенти, внутрішньо – метіонін (прискорює реакцію кон'югації парацетамолу). Антидот парацетамолу (стимулює синтез глутатіону) – ацетилцистеїн (10% розчин 5 мл). Симптоматична терапія. Для зняття психомоторного збудження – діазепам (0,5% 2 мл).

Застосування в період вагітності або годування груддю

Застосування препарату протипоказано жінкам в період вагітності та годування груддю.

Діти

Застосування препарату протипоказане дітям віком до 12 років.

Особливості застосування

При прийманні Сігану-ДБС не слід вживати алкогольні напої.

Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується у хворих з алкогольним ураженням печінки. Парацетамол може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

З обережністю призначають препарат у хворих при наявності гіпотензії, схильності до бронхоспазмів, а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів. При тривалому застосуванні слід контролювати клітинний склад периферичної крові та стан функції нирок.

Дицикловерин з обережністю слід призначати при гіпертрофії передміхурової залози, захворюваннях печінки або нирок, неспецифічному виразковому коліті (небезпека виникнення паралітичної непрохідності), грижі травного отвору діафрагми, що супроводжується рефлюкс-езофагітом, при тахікардії різного генезу.

При призначенні Сігану-ДБС особам літнього віку корекція режиму дозування не потрібна.

Препарат містить лактозу, що треба мати на увазі хворим з непереносимістю лактози-галактози.

З датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Дицикловерину гідрохлорид може діяти як легке снотворне, спричиняти запаморочення, тому при застосуванні препарату не слід керувати автомобілем, працювати із потенційно небезпечними механізмами та брати участь у заходах, де необхідна активна розумова діяльність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дицикловерин може посилювати дію інших холіноблокуючих засобів (атропіну сульфат), тому недоцільно їх призначати одночасно з Сіганом-ДБС. Дицикловерин зменшує абсорбцію дигоксину.

При одночасному застосуванні з алкоголем або засобами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе порушення психофізіологічного стану хворих.

Парацетамол у складі Сігану-ДБС може посилювати ефекти інгібіторів моноамінооксидази (іміпрамін, амітриптилін), седативних засобів (натрію бромід, настойка валеріани), спирту етилового. При одночасному застосуванні із барбіталом, фенобарбіталом, рифампіцином збільшується ризик гепатотоксичної дії. Застосування Сігану-ДБС посилює дію антикоагулянтів (фенілін, синкумар).

Антациди, холестирамін послаблюють дію Сігану-ДБС.

Препарат посилює дію кислоти саліцилової, піразолону, кодеїну, кофеїну. Потенціює дію спазмолітиків.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Сіган-ДБС – комбінований препарат, ефект якого обумовлений дією компонентів, що входять до його складу. Сіган-ДБС має знеболювальну, жарознижувальну та спазмолітичну дію. Діючі речовини взаємно потенціюють ефекти один одного.

Парацетамол – аналгетик-антипіретик, що спричиняє виражену знеболювальну, жарознижувальну та в меншій мірі протизапальну дію. Аналгезуюча дія парацетамолу зумовлена підвищенням больового порога, а антипіретична — дією на центри гіпоталамуса, відповідальні за регуляцію температури.

Зниження температури відбувається за рахунок підвищення тепловіддачі шляхом збільшення вазодилатації та потовиділення. Таким чином, пригнічується дія ендогенних пірогенів на гіпоталамічні центри регуляції температури.

В цілому, знеболювальна та жарознижувальна ефективність парацетамолу аналогічна аспірину. Парацетамол не пригнічує агрегацію тромбоцитів, не впливає на протромбін і не спричиняє ульцерогенної дії на шлунково-кишковий тракт.

Вказані ефекти парацетамолу обумовлені його впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі, здатність пригнічувати синтез простагландинів та меншою мірою блокувати генерацію больових імпульсів у периферичних нервових закінченнях.

Дицикловерину гідрохлорид зменшує спазми гладких м’язів шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, бронхів; діє як антагоніст холінергічних (мускаринових) рецепторів, а також прямо на гладкі м’язи, очевидно, як антагоніст брадикініну та гістаміну. Зменшується секреція соляної кислоти у шлунку, а також інших екскреторних залоз.

Комбінація парацетамолу і дицикловерину гідрохлориду в складі таблеток Сігану-ДБС призводить до взаємного підсилення фармакологічної дії компонентів, що проявляється розслабленням гладких м'язів, зменшенням болю, зниженням підвищеної температури тіла.

Фармакокінетика.

Парацетамол швидко та майже повністю всмоктується у травному тракті; швидко розподіляється у біологічних рідинах організму та слабко зв’язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 20 – 30 хвилин. Парацетамол проникає крізь плацентарний бар’єр.

Незначна його кількість проникає у грудне молоко. Приблизно 85% парацетамолу метаболізується у печінці шляхом сульфо- та глюкуронової кон’югації, 15% метаболізується шляхом окиснення цитохромом Р450. Період напіввиведення становить приблизно 3 години. Екскретується із сечею у вигляді метаболітів.

У випадках печінкової недостатності метаболізм парацетамолу не змінюється.

досягається приблизно через 1,5 години. Період напівжиття становить 4 – 6 годин. Виводиться із сечею (79,5%) та калом (8,4%).

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості

оранжеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, гладенькі з обох боків.

Термін придатності

.

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці.

Умови зберігання

1. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.
2. Зберігати в недоступному для дітей місці.
3. Упаковка .

По 4 таблетки у стрипі, 1 стрип у конверті. Групова упаковка: 50 конвертів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.

Місцезнаходження

Плот номер Д 121-123, Малегаон,

ЕМ. АЙ. ДІ. СІ. Сіннар, Насік 422 103, Індія.