Саше и таблетки флюколд: инструкция по применению, цена и отзывы

Самым популярным препаратом против гриппа и простуды является медикамент «Флюколд» (таблетки). Инструкция по применению, отзывы пациентов будут описаны ниже. Также вы узнаете о том, чем примечательно это средство и есть ли у него противопоказания.

В какой форме производится препарат «Флюколд N»? Инструкция по применению утверждает, что это лекарство можно приобрести в виде таблеток. В количестве четырех штук они упакованы в блистеры из алюминиевой фольги и содержатся в бумажном конверте.

Девствующими компонентами данного средства выступают:

• парацетамол;
• фенилэфрина гидрохлорид;
• хлорфенирамина малеат;
• кофеин.

Также в состав лекарственного препарата входят различные вспомогательные вещества.

Свойства медикамента

Знаете ли вы, чем примечательно такое средство, как «Флюколд Н»? Инструкция по применению сообщает, что это комплексный препарат. Он оказывает антигистаминное, жаропонижающее и обезболивающее действие. Также рассматриваемое средство повышает работоспособность и стимулирует деятельность ЦНС.

Терапевтическая эффективность медикамента объясняется фармакологическими свойствами действующих ингредиентов, входящих в его состав.

Фармакологические характеристики

Как действует препарат «Флюколд» (таблетки)? Инструкция по применению сообщает о следующих свойствах его активных веществ.

Парацетамолом называют нестероидное противовоспалительное средство, которое угнетает активность изоформ фермента ЦОГ. За счет такого воздействия данное вещество уменьшает синтез простагландинов из кислоты арахидоновой. Вследствие этого в центральной нервной системе проявляются анальгетический и антипиретический эффекты.

Противовоспалительные свойства данного лекарства незначительны, так как клеточные пероксидазы способствуют инактивации парацетамола.

Нельзя не отметить и то, что упомянутое вещество способствует уменьшению интенсивности эффектов, которые были вызваны гистамином. Оно устраняет отечность слизистой носа и ринорею, а также снижает повышенную проницаемость сосудов,

Какую роль кофеин играет в медикаменте «Флюколд»? Инструкция по применению сообщает, что это нейролептическое средство, которое стимулирует работу ЦНС, улучшает физическую и интеллектуальную деятельность, увеличивает силу, а также частоту сердечных сокращений. Кроме того, кофеин потенцирует действие НПВС.

Показания к приему лекарства

Какие показания имеет медикамент «Флюколд»? Инструкция по применению свидетельствует о том, что данное средство предназначено для терапии (симптоматической) респираторных заболеваний (чаще острых) и гриппа, сопровождаемых повышенной температурой тела, отечностью слизистой носа, ринореей и миалгией.

Противопоказания

Каким больным запрещается назначать такой препарат, как «Флюколд N» (таблетки)? Инструкция по применению указывает на то, что противопоказаниями к использованию этого лекарства являются:

• тяжелые нарушения в работе почек;
• период беременности;
• индивидуальная чувствительность (повышенная) к веществам лекарственного препарата;
• время грудного вскармливания;
• детский возраст до двух лет;
• тяжелые нарушения в работе печени.

Осторожный прием медикамента

• Следует быть предельно осторожным при назначении рассматриваемого средства людям, страдающим заболеваниями почек и печени, задержкой мочи, закрытоугольной глаукомой, гипертрофией предстательной железы и обструктивными заболеваниями органов ЖКТ.
• Также необходимо сказать о том, что с осторожностью этот медикамент рекомендуют людям с эпилепсией, тяжелыми заболеваниями сердечно-сосудистой системы, хроническим алкоголизмом, а также лицам пожилого возраста.
• Кроме того, «Флюколд N» запрещается назначать пациентам, чья работа связана с вождением автомобиля и управлением опасными механизмами.

Препарат «Флюколд» (таблетки): инструкция по применению

Упомянутый медикамент принимают перорально. Таблетки следует глотать целиком, не измельчая и не разжевывая, запивая водой.

Интервал между приемами этого средства должен составлять не менее четырех часов. Продолжительность курса терапии и дозировку лекарства определяет лечащий врач после осмотра пациента.

Подросткам от 12 лет и взрослым людям данный препарат назначают по одной таблетке четырежды в день.

Детям 6-2 лет рекомендуют принимать по 1/2 таблетки с той же частотой. Что касается малышей в возрасте 2-6 лет, то им обычно назначают по 1/4 таблетки препарата трижды в сутки.

В том случае если в течение трех суток после начала лечения температура тела не снижается или же она повышается повторно, следует тут же обратиться к доктору.

Нежелательные явления

Какие побочные реакции могут вызвать таблетки «Флюколд»? Инструкция по применению утверждает, что это лекарство хорошо переносится всеми пациентами. Лишь в единичных случаях данное средство может вызвать такие нежелательные явления, как:

• тошнота, сухость слизистой рта, нарушение пищеварения, анорексия, боли в эпигастральной области и рвота;
• головокружение, нарушение режима бодрствования и сна, головные боли, повышенная возбудимость и раздражительность;
• артериальная гипертензия и нарушение сердечного ритма;
• кожная сыпь, крапивница и зуд.

Передозировка лекарством

Что будет при передозировке медикаментом «Флюколд»? Инструкция по применению гласит, что в этом случае у пациента наблюдаются тошнота, бледность кожных покровов, рвота, тремор конечностей и боли в эпигастральной области. При последующем увеличении доз отмечается развитие нефротоксического и гепатотоксического действия препарата.

При таких случаях показано промывание желудка, симптоматическое лечение и прием энтеросорбентов. При отравлении парацетамолом требуется внутривенное вливание N-ацетилцистеина, а также пероральное применение метионина.

Взаимодействие с другими лекарствами

1. При сочетании данного средства с препаратами, которые обладают гепатотоксическим действием, наблюдается усиление негативного воздействия этих лекарств на печень.
2. «Пробенецид» и «Метоклопрамид», совместно принятые с таблетками «Флюколд N», оказывают влияние на кинетику парацетамола.

3. При комбинации лекарственного средства с медикаментами, которые угнетающе воздействуют на ЦНС, в том числе с седативными препаратами, барбитуратами, транквилизаторами и трициклическими антидепрессантами, отмечается усиление терапевтического эффекта последних.

4. Также следует отметить, что «Флюколд N» несовместим с этанолом.

Особые рекомендации

Теперь вам известно, как следует употреблять препарат «Флюколд» (4 таблетки). Инструкция по применению гласит, что если после приема медикамента температура тела больного не снижается на протяжении трех дней и более, а болевые ощущения не стихают в течение пяти суток, то необходимо обратиться к доктору.

С особой осторожностью это лекарство назначают лицам с сахарным диабетом.

Потребительские отзывы

Простуда и грипп – это самые распространенные заболевания. Поэтому препаратов для их лечения существует великое множество. «Флюколд N» является одним из самых эффективных. Его главным достоинством является возможность применения у маленьких детей. После приема нескольких таблеток симптомы простуды и гриппа практически сразу же исчезают.

Флюколд – инструкция по применению, состав, форма выпуска, показания и аналоги

Согласно медицинской классификации, Флюколд (Flucold) относится к средствам с жаропонижающим, антигистаминным и обезболивающим действиями. Медикамент выпускается индийской фармацевтической компанией «Наброс фарма». Ознакомьтесь с его инструкцией по применению.

Состав Флюколда

Препарат выпускается в форме таблеток и саше для приготовления сиропа:

Порошок	Таблетки Флюколд Н
Описание, упаковка	Белый порошок, в саше по 5 г, по 5 шт. в пачке	Белые таблетки, по 12 шт. в пачке
Концентрация парацетамола, мг	750 на саше	500 на шт.
Уровень содержания гидрохлорида фенилэфрина, мг	10	5
Дополнительные компоненты	Аскорбиновая кислота	Кофеин, хлорфенирамина малеат

Свойства препарата

Парацетамол в составе Флюколда подавляет активность фермента циклооксигеназы, что снижает выработку простагландинов, тромбоксана, арахидоновой кислоты, простациклинов центральной нервной системой и центром терморегуляции гипоталамуса. Ненаркотический анальгетик проявляет противовоспалительное и антипиретическое действия. Фенилпропаноламин, хлорфенирамин снимают отек слизистой оболочки носа, облегчают носовое дыхание, борются с ринореей (отделением слизи из носа).

Хлорфенирамина малеат дополнительно блокирует гистаминовые рецепторы, обладает седативной и м-холиноблокирующей активностью.

Абсорбция лекарства происходит в желудочно-кишечном тракте, метаболиты выводятся с мочой. Компоненты после метаболизма проникают в мозговые оболочки, через плаценту, в грудное молоко.

Показания к применению

Инструкция по применению выделяет показания к использованию лекарства:

• простуда, острые респираторные заболевания;
• ринорея, отек слизистой носа;
• головная боль, миалгия;
• лихорадка.

Как принимать Флюколд

Инструкция по применению Флюколда указывает, что таблетки принимают целиком, не разжевывают, запивают водой. Суточная дозировка составляет 3 шт. в три приема с интервалами 4 часа. В сутки можно принять не больше 4 таблеток, курс длится не дольше недели. Лекарство с осторожностью применяют при сахарном диабете, управлении транспортом, потому что оно блокирует м-холинорецепторы.

Содержимое пакетиков растворяют в воде, принимают трижды в день с четырехчасовыми интервалами. В сутки нельзя принять больше 4 доз, курс лечения не должен продолжаться дольше трех дней. Если температура сохраняется на протяжении 3 и более суток, а боль – 5 дней, следует обратиться к врачу.

При беременности и грудном вскармливании

Активные компоненты состава препарата проникают через гемоплацентарную оболочку и попадают в грудное молоко при лактации, поэтому с осторожностью используются во время вынашивания ребенка и кормления грудью. Перед назначением врач должен оценить пользу для матери и риск для ребенка.

Лекарственное взаимодействие

Порошок и таблетки Флюколд не рекомендуют сочетать с лекарствами, в составе которых содержится парацетамол (возможна передозировка). Прочие взаимодействия препаратов описаны в инструкции:

• Усилить терапевтический эффект средства могут кодеин, аскорбиновая кислота (витамин С), скополамин, пропифеназон.
• Увеличить период полувыведения препарата способны этанол, трициклические антидепрессанты, седативные лекарства, барбитураты.
• Во время лечения следует пить меньше чая, кофе и напитков, в состав которых входит большое количество метилксантинов.
• Повысить риск гепатотоксичности могут Фенитоин, Карбамазепин, Зидовудин, Рифампицин, индукторы микросомальных ферментов печени, Пробенецид, транквилизаторы.
• Хлорамфеникол понижает выведение и повышает токсичность средства.
• Замедлить скорость абсорбции парацетамола может Колестирамин, повысить – Метоклопрамид, Домперидон.
• С осторожностью используется сочетание средства с антикоагулянтами непрямого действия.

Побочные действия

Флюколд хорошо переносится, поэтому побочные эффекты отмечаются очень редко. Возможные негативные реакции:

• диспепсия, нарушения стула, сухость во рту, абдоминальная боль;
• повышение давления, нарушение сердечного ритма;
• метгемоглобинемия, лейкопения, тромбоцитопения, нейтропения;
• тремор рук, головокружение, повышенная возбудимость, мигрень, лабильность эмоций, нарушения сна;
• аллергия, сыпь на коже, зуд, крапивница, ангионевротический отек;
• тошнота, анорексия, рвота;
• мидриаз, нарушение аккомодации, повышение внутриглазного давления, глаукома;
• задержка мочи, нарушение работы почек;
• артериальная гипертензия, гипертрофия желудочка;
• метаболический ацидоз;
• почечные колики, нефрит, некроз.

Передозировка

Симптомами передозировки медикаментом служат эпигастральная боль, тремор конечностей, нарушения сна, диспепсия, тахикардия.

Высокие дозы парацетамола приводят к нефротоксическому и гепатотоксическому воздействию, прием 10 г вещества может закончиться энцефалопатией и летальным исходом.

Для устранения признаков интоксикации используют энтеросорбенты, введение метионина, n-ацетилцистеина.

Противопоказания

Инструкция выделяет следующие противопоказания к применению Флюколда:

• аллергия на компоненты состава;
• артериальная гипертония;
• алкоголизм;
• ишемическая болезнь сердца;
• возраст до 6 лет;
• эпилепсия;
• почечная, печеночная, сердечная недостаточность.

Условия продажи и хранения

Медикамент не является рецептурным, хранится в недоступных для детей местах при температуре до 25 градусов не дольше трех лет.

Аналоги Флюколда

Заменить препарат могут средства с таким же эффектом, подобным или другим составом. Аналоги Флюколда:

• Терафлю – пакетики с порошком на основе фенилэфрина, парацетамола, фенирамина, аскорбиновой кислоты;
• Фармацитрон – порошок для приготовления напитка, содержащий витамин С, парацетамол, фенирамин, фенилэфрин;
• Ринза – таблетки на основе кофеина, парацетамола, хлорфенамина, фенилэфрина;
• Грипаут – таблетки, содержащие парацетамол, хлорфенирамин, фенилэфрин, кофеин;
• Хелпекс – таблетки и сироп на основе парацетамола, кофеина, фенилэфрина, хлорфенирамина;
• Колдрекс – таблетки и порошок, содержащие парацетамол, фенилэфрин, кофеин, терпингидрат, аскорбиновую кислоту;
• Комбигрипп – таблетки на основе парацетамола, кофеина, фенилэфрина, хлорфенирамина.

Цена

Стоимость разных форм выпуска Флюколда по Москве:

Вид средства	Интернет-ценник, рублей	Аптечная цена, рублей
Таблетки 12 шт.	160	175
Пакетики 5 г 5 шт.	110	150
Таблетки форте 12 шт.	160	190

Статья в тему:  Причины пиелонефрита у детей в острой и хронической форме

Флюколд-N №200 таблетки

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛЮКОЛД®

• (FLUCOLD®)
• Склад:
• діючі речовини: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, кофеїну безводного 30 мг, фенілпропаноламіну гідрохлориду 25 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг;
• допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, желатин, повідон K-30, барвник Понсо 4R (E 124), метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216).

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.

1. Код АТХ N02B E51.
2. Клінічні характеристики.
3. Показання. 
4. Симптоматичне лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та грипу, які супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем та закладеністю носа, чханням, ломотою та болем у тілі.
5. Протипоказання. 

Підвищена чутливість до компонентів препарату, інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін). Тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення провідності, виражений атеросклероз, тяжку форму ішемічної хвороби серця. Виражені порушення функції печінки та нирок.

Уроджена гіпербілірубінемія, тяжка артеріальна гіпертензія; аденома простати з утрудненим сечовипусканням; обструкція шийки сечового міхура; захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, гіпертиреоз, пілородуоденальна обструкція, цукровий діабет, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, підвищена збудливість, порушення сну, супутнє лікування інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування. Літній вік.

Спосіб застосування та дози. 

Дорослим та дітям віком від 12 років призначати по 1 таблетці кожні 6 годин, але не більше 4 таблеток на добу. Тривалість лікування – до 5 днів.

• Побічні реакції.
• З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
• З  боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
• Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, тремор, відчуття поколювання і тяжкості  в кінцівках, шум у вухах, в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, загальна слабкість.
• З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.
• З  боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.
• Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, діарея, гіперсалівація, зниження апетиту.
• Гепатобіліарні розлади: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).
• З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіперглікемічної коми.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, у т.ч. гемолітична, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці).

1. З боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі.
2. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль у серці.
3. Передозування. 

При передозуванні парацетамолу у перші 24 години з’являються блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та біль у животі.

При прийомі великих доз можуть спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму і панкреатит.

У поодиноких випадках повідомлялося про гостру ниркову недостатність із некрозом канальців, що проявляється болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією; нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит).

Вживання дорослим 10 г або більше парацетамолу, особливо одночасно з алкоголем,  та понад  150 мг парацетамолу на кг маси тіла дитиною може призвести до гепатоцелюлярного некрозу з розвитком енцефалопатії, печінкової коми та летального наслідку.

Перші клінічні ознаки гепатонекрозу можуть з’явитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз.

При тривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

При передозуванні хлорфеніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, підвищення температури тіла, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зменшення частоти пульсу, зменшення артеріального тиску аж до судинної недостатності).

• Великі дози кофеїну можуть викликати біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, конвульсії).
• Лікування: Протягом перших 6 годин після підозрюваного передозування необхідно провести промивання шлунка з подальшою госпіталізацією хворого.
• Протягом перших 8 годин після передозування – застосування метіоніну перорально або внутрішньовенне введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну; симптоматична терапія; при тяжкій гіпертензії – застосування α-, β-адреноблокаторів.
• Застосування у період вагітності або годування груддю. 
• Протипоказано.

Діти. Застосовувати для лікування дітей віком від 12 років.

Особливості застосування. Не перевищувати зазначену дозу.

Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол. Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або з напоями, що містять алкоголь.

При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв та лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може викликати проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, відчуття серцебиття.

Якщо висока температура зберігається протягом 3 днів і більше або підвищується знову, а біль не припиняється упродовж 5 днів, необхідно переглянути тактику лікування.

Препарат містить барвник повідон К-30 як допоміжну речовину, яка може спричиняти алергічні реакції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У період лікування слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном. При одночасному довготривалому застосуванні посилюється антикоагулянтний ефект кумаринів (наприклад варфарину).

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Взаємодія фенілпропаноламіну гідрохлориду з інгібіторами МАО спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) – підвищує ризик кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до аритмій та інфаркту.

Фенілпропаноламін з іншими симпатоміметиками збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій.

Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування препарату зі: снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, алкоголем. Хлорфеніраміну малеат посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.

Кофеїн посилює ефект (покращує біодоступність) анальгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, α- та β-адреноміметиків, психостимулювальних засобів.

Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну.

Кофеїн знижує ефект опіоїдних анальгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ.

При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну у шлунково-кишковому тракті, з тиреотропними засобами – підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фармакологічна активність препарату зумовлена властивостями парацетамолу, кофеїну, фенілпропаноламіну гідрохлориду та хлорфеніраміну малеату, які входять до складу препарату. Парацетамол має жарознижувальну, болезаспокійливу та протизапальну дію. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів.

Фенілпропаноламіну гідрохлорид – чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.

Хлорфеніраміну малеат. Має антигістамінну та холіноблокуючу дію. Блокуючи H1-рецептори, чинить протиалергічну дію, зменшує проникність судин слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів, зменшує сльозотечу, свербіж в очах і носі.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості Флюколду® обумовлені фармакокінетикою кожного інгредієнта препарату. Парацетамол швидко і майже повністю адсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2 години після прийому.

Він метаболізується у печінці і виводиться головним чином із сечею у формі глюкуронідних і сульфатних кон'югатів. Менше 5 % виводиться у незмінному стані. Період напіввиведення – від 1 до 4 годин.

Препарат рівномірно розподіляється по всіх рідинах організму, приблизно 25 % його зв'язується з протеїнами плазми крові.

Хлорфеніраміну малеат швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і розподіляється по всіх тканинах організму. Приблизно 25 % зв'язується з протеїнами плазми. Фенілпропаноламін після перорального прийому легко всмоктується, пікові концентрації у плазмі досягаються через 1-2 години; середній час напіввиведення – 2-3 години.

Фенілпропаноламін значно метаболізується в організмі, виводиться переважно з сечею. Кофеїн швидко абсорбується і розподіляється по всіх тканинах і рідинах організму, включаючи ЦНС, ембріональні тканини і грудне молоко. Він швидко метаболізується і виводиться з сечею. Період напіврозпаду у плазмі становить приблизно 3 години.

70 % дози виводиться з сечею.

Фармацевтичні характеристики.

Термін придатності. 4 роки.

1. Умови зберігання. 
2. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.
3. Упаковка.     № 4 – по 4 таблетки у стрипі в паперовому конверті;
4.                         № 12 – по 4 таблетки у стрипі, по 3 таких стрипа у картонній коробці;
5.                         № 200 – по 4 таблетки у стрипі в паперовому конверті, по 50 таких конвертів 
6.                         у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Наброс Фарма Пвт. Лтд.

Місцезнаходження.

Сьорвей №110/А/2 Аміт Фарм, Джейн Упасря, поблизу заводу Кока Кола, Н.Х. №8,         Каджіпура — 387411, Кхеда, Індія.

Флюколд-N таблетки №200| Аптека Доброго Дня (Add.ua)

• Состав лекарственного средства
• действующие вещества: 1 таблетка содержит парацетамола 500 мг, кофеина 30 мг, фенилэфрина гидрохлорида 5 мг, хлорфенирамина малеата 2 мг;вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, натрия крахмала (тип А), тальк, желатин, магния стеарат, сорбита раствор (Е 420), повидон К-30, натрия бензоат (Е 211), краситель Ponceau 4R (Е 124), вода очищенная.
• Лекарственная форма

Таблетки.Круглые таблетки розового цвета с темно-розовыми вкраплениями.

Фармакологическая группа

Анальгетики и антипиретики. Парацетамол, комбинации без психолептиков. Код АТС N02B E51.

Фармакологическая активность препарата обусловлена свойствами парацетамола, кофеина, фенилэфрина гидрохлорида и хлорфенирамина малеата, которые входят в состав препарата. Парацетамол оказывает жаропонижающее, болеутоляющее и противовоспалительное действие. Механизм действия связан с ингибированием синтеза простагландинов.

Кофеин оказывает стимулирующее действие на центральную нервную систему, главным образом на кору головного мозга, дыхательный и сосудодвигательного центра, повышает умственную и физическую работоспособность, уменьшает сонливость, чувство усталости и ослабляет действие средств, угнетающих центральную нервную систему.

Фенилэфрина гидрохлорид — оказывает сосудосуживающее действие, уменьшает отек слизистой оболочки носа и придаточных пазух.

Хлорфенамин. Имеет антигистаминное и холинолитические действие. Блокируя H 1 рецепторы, оказывает противоаллергическое действие, уменьшает проницаемость сосудов слизистой оболочки верхних дыхательных путей, уменьшает слезотечение, зуд в глазах и носу.

1. Показания
2. Симптоматическое лечение простуды и гриппа, сопровождающихся повышенной температурой тела, ознобом, головной болью, насморком и заложенностью носа, чиханием, ломотой и болью в теле.
3. Противопоказания

Повышенная чувствительность к компонентам препарата, другим производным ксантинов (теофиллин, теобромин). Тяжелые сердечно-сосудистые заболевания, включая нарушение проводимости, выраженный атеросклероз, тяжелой формой ишемической болезни сердца.

Тяжелые нарушения функции печени и / или почек , врожденная гипербилирубинемия, тяжелая артериальная гипертензия, аденома простаты с затрудненным мочеиспусканием; обструкция шейки мочевого пузыря; заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения, гипертиреоз, пилородуоденальный обструкция, сахарный диабет, бронхиальная астма, глаукома, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, повышенная возбудимость, нарушение сна, сопутствующее лечение ингибиторами МАО и в течение 2 недель после прекращения их применения. Пожилой возраст.

• Надлежащие меры безопасности при применении
• Превышать указанную дозу.
• Следует избегать одновременного применения с другими препаратами, предназначенными для симптоматического лечения простуды и гриппа, лекарственными средствами, содержащими парацетамол.
• Данное лекарственное средство не рекомендуется применять одновременно с седативными, снотворными средствами или с напитками, содержащими алкоголь.

Препарат назначает врач только после оценки соотношения риск / польза в следующих случаях: артериальная гипертензия, эпилепсия аденома простаты нарушения сердечного ритма; феохромоцитома; расстройства мочеиспускания. Если по рекомендации врача препарат применяют в течение длительного периода, необходимо осуществлять контроль функционального состояния печени и картины периферической крови.

При применении препарата следует избегать чрезмерного употребления кофе, крепкого чая, других тонизирующих напитков и лекарственных средств, содержащих кофеин. Это может вызвать проблемы со сном, тремор, напряжение, раздражительность, сердцебиение.

1. Перед применением препарата необходимо посоветоваться с врачом, если пациент применяет варфарин или подобные препараты, которые имеют антикоагулянтный эффект.
2. Необходимо посоветоваться с врачом относительно возможности применения препарата пациентам с нарушениями функции почек и печени.
3. Учитывать, что у больных с алкогольным поражением печени увеличивается риск гепатотоксического действия парацетамола; препарат может влиять на результаты лабораторных исследований по содержанию в крови глюкозы и мочевой кислоты.
4. Пациентам, принимающим анальгетики каждый день при артритах легкой формы, необходимо проконсультироваться с врачом.
5. Если симптомы не исчезают, следует обратиться к врачу.
6. Если головная боль становится постоянной, следует обратиться к врачу.
7. Применение в период беременности и кормления грудью
8. Противопоказано.
9. Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами
10. В период лечения следует избегать управления транспортными средствами, работы с механизмами и других опасных видов деятельности.
11. Дети
12. Препарат применяется для лечения детей в возрасте от 12 лет.
13. Способ применения и дозы

Взрослым и детям старше 12 лет по 1 таблетке каждые 3-4 часа, но не более 4 таблеток в сутки. Интервал между приемами составляет не менее 4:00. Продолжительность лечения определяет врач. Максимальный срок применения без консультации врача — 3 дня.

Не принимать вместе с лекарственными средствами, содержащими парацетамол.

Передозировка

Симптомы передозировки парацетамола. В первые 24 часа появляются бледность, тошнота, рвота, анорексия и боль в животе.

При приеме больших доз могут наблюдаться нарушения ориентации, возбуждение, головокружение, нарушение сна, сердечного ритма и панкреатит. В редких случаях сообщалось о ОПН с некрозом канальцев, проявляется болью в области поясницы, гематурией, протеинурией; нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит).

Применение взрослым 10 г или более парацетамола, особенно одновременно с алкоголем, и более 150 мг парацетамола на кг массы тела ребенком может привести к гепатоцеллюлярного некроза с развитием энцефалопатии, печеночной комы и летального исхода. Первые клинические признаки гепатонекроза могут появиться через 12-48 ч после передозировки.

Могут возникать нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз.

Отмечались также сердечная аритмия и панкреатит.

При длительном применении препарата в больших дозах со стороны органов кроветворения может развиться апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.

При приеме больших доз со стороны ЦНС- головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации; со стороны мочевыделительной системы — нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, капиллярный некроз).

При передозировке необходима скорая медицинская помощь. Пациента следует немедленно доставить в больницу, даже если отсутствуют ранние симптомы передозировки. Симптомы могут быть ограничены тошнотой и рвотой или могут не отражать тяжести передозировки или риска поражения органов.

Следует рассмотреть лечение активированным углем, если чрезмерная доза парацетамола была принята в пределах 1:00. Концентрацию парацетамола в плазме крови следует измерять через 4:00 или позже после приема (более ранние концентрации является не достоверным).

Лечение N-ацетилцистеин может быть применено в течение 24 часов после приема парацетамола, но максимальный защитный эффект наступает при его применении в течение 8:00 после приема.

Эффективность антидота резко снижается после этого времени. При необходимости пациенту внутривенно следует вводить N-ацетилцистеин, согласно установленному перечню доз. При отсутствии рвоты можно применять метионин перорально как соответствующую альтернативу в отдаленных районах вне больницы.

При передозировке хлорфенирамина малеата могут наблюдаться атропиноподобные симптомы: мидриаз, фотофобия, сухость кожи и слизистых, повышение температуры тела, атония кишечника. Угнетение ЦНС сопровождается расстройствами дыхания и нарушениями работы сердечно-сосудистой системы (уменьшение частоты пульса, снижение артериального давления до сосудистой недостаточности).

• Большие дозы кофеина могут вызвать боль в эпигастральной области, рвота, диурез, учащенное дыхание, экстрасистолия, тахикардия или сердечную аритмию, влияние на центральную нервную систему (головокружение, бессонница, нервное возбуждение, раздражительность, состояние аффекта, тревожность, тремор, судороги).
• Лечение: В течение первых 6:00 после подозреваемого передозировки необходимо провести промывание желудка с последующей госпитализацией больного.
• В течение первых 8:00 после передозировки — применение метионина внутрь или введение цистеамина или N-ацетилцистеина; симптоматическая терапия; при тяжелой гипертензии — применение α, β-адреноблокаторов.
• Побочные эффекты

Со стороны иммунной системы: анафилаксия, реакции гиперчувствительности, включая зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках (обычно генерализованная сыпь, эритематозная, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема (в т. Ч. Синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).

1. Неврологические расстройства : головная боль, головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, озабоченность, нервная возбудимость, чувство страха, раздражительность, нарушение сна, бессонница, сонливость, спутанность сознания, галлюцинации, депрессивные состояния, тремор, ощущение покалывания и тяжести в конечностях, шум в ушах, в отдельных случаях — кома, судороги, дискинезия, изменения поведения, общая слабость.
2. Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм у пациентов, чувствительных к аспирину и другим НПВС.
3. Со стороны органа зрения: нарушение зрения и аккомодации, мидриаз, повышение внутриглазного давления, сухость глаз.
4. Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, изжога, сухость во рту, дискомфорт и боль в эпигастральной области, диарея, гиперсаливация, снижение аппетита.
5. Со стороны пищеварительной системы: нарушение функции печени, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (при применении высоких доз).
6. Со стороны эндокринной системы: гипогликемия, вплоть до гипекгликемичнои комы.

Со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, в т.ч. гемолитическая, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в сердце).

• Со стороны почек и мочевыделительной системы: нефротоксичность, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз, нарушение мочеиспускания, дизурия, задержка мочи.
• Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, тахикардия или рефлекторная брадикардия, аритмия, одышка, боль в сердце.
• Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться при применении с метоклопрамидом и домперидоном и уменьшаться — с холестирамином. При одновременном длительном применении усиливается антикоагулянтный эффект кумаринов (например варфарин).

Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект парацетамола. Противосудорожные препараты (фенитоин, барбитураты, карбамазепин), которые стимулируют микросомальные ферменты печени и изониазид могут усиливать гепатотоксичность парацетамола.

Парацетамол снижает эффективность диуретиков.

Взаимодействие фенилэфрина гидрохлорида с ингибиторами МАО вызывает гипертензивный эффект, трициклическими антидепрессантами (амитриптилином) — повышает риск кардиоваскулярных побочных эффектов, дигоксин и сердечных гликозидов — приводит к аритмии и инфаркта.

Фенилэфрин с другими симпатомиметиками повышает риск побочных сердечно-сосудистых реакций, может снижать эффективность β-блокаторов и других антигипертензивных препаратов (резерпин, метилдопа) с повышением риска артериальной гипертензии и побочных сердечно-сосудистых реакций.

Значительно увеличить угнетающее действие хлорфенирамина малеата может одновременное применение с: снотворными средствами, барбитуратами, успокаивающими средствами, нейролептиками, транквилизаторами, анестетиками, наркотическими анальгетиками, алкоголем. Хлорфенамин усиливает антихолинергическое действие атропина, спазмолитиков, трициклических антидепрессантов, противопаркинсонических препаратов.

Кофеин усиливает эффект (улучшает биодоступность) анальгетиков-антипиретиков, потенцирует эффекты производных ксантина, α- и β-адреномиметиков, психостимулирующих средств.

Циметидин, гормональные контрацептивы, изониазид усиливают действие кофеина.

Кофеин снижает эффект опиоидных анальгетиков, анксиолитиков, снотворных и седативных средств, является антагонистом средств для наркоза и других препаратов, угнетающих ЦНС, конкурентным антагонистом препаратов аденозина, АТФ. При одновременном применении кофеина с эрготамином улучшается всасывание эрготамина в желудочно-кишечном тракте, с тиреотропного средствами — повышается тиреоидных эффект. Кофеин снижает концентрацию лития в крови.

1. Срок годности
2. 4 года.
3. Условия хранения
4. Хранить в сухом, защищенном от света и недоступном для детей месте при температуре не выше 25 ° С.
5. Упаковка
6. № 4 — по 4 таблетки в стрипе в бумажном конверте;№ 12 — по 4 таблетки в стрипе, по 3 таких стрипа в картонной коробке;№ 200 — по 4 таблетки в стрипе в бумажном конверте, по 50 таких конвертов в картонной коробке.
7. Категория отпуска
8. № 4; № 12 — без рецепта, № 200 — по рецепту.

Флюколд-N инструкция

• ІНСТРУКЦІЯ
• для медичного застосування препарату
• ФЛЮКОЛД® -N
• (FLUCOLD® -N)

Склад лікарського засобу

діючі речовини: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, кофеїну 30 мг, фенілефрину гідрохлориду 5 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, желатин, магнію стеарат, сорбіту розчин (Е 420), Повідон К-30, натрію бензоат (Е 211), барвник Ponceau 4R (Е 124), вода очищена.

Лікарська форма

Таблетки.

Круглі таблетки рожевого кольору з темно-рожевими вкрапленнями.

Назва і місцезнаходження виробника

Наброс Фарма Пвт. Лтд.

Сьорвей № 110/А/2 Аміт Фарм, Джейн Упасря, поблизу заводу Кока Кола, Н.Х. № 8, Каджіпура – 387411, Кхеда, Індія.

Фармакотерапевтична група

Анальгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.

Код АТС N02B E51.

Фармакологічна активність препарату зумовлена властивостями парацетамолу, кофеїну, фенілефрину гідрохлориду та хлорфеніраміну малеату, які входять до складу препарату. Парацетамол має жарознижувальну, болезаспокійливу та протизапальну дію. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів.

Кофеїн чинить стимулюючу дію на центральну нервову систему, головним чином на кору головного мозку, дихальний та судинноруховий центри, підвищує розумову та фізичну працездатність, зменшує сонливість, відчуття втоми та послаблює дію засобів, що пригнічують центральну нервову систему.

Фенілефрину гідрохлорид чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.

Хлорфеніраміну малеат має антигістамінну та холіноблокуючу дію. Блокуючи H1-рецептори, чинить протиалергічну дію, зменшує проникність судин слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів, зменшує сльозотечу, свербіж в очах і носі.

Показання для застосування

Симптоматичне лікування застуди та грипу, які супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем та закладеністю носа, чханням, ломотою та болем у тілі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату, інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін). Тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення провідності, виражений атеросклероз, тяжку форму ішемічної хвороби серця.

Виражені порушення функції печінки та нирок.

Вроджена гіпербілірубінемія, тяжка артеріальна гіпертензія; аденома простати з утрудненим сечовипусканням; обструкція шийки сечового міхура; захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, гіпертиреоз, пілородуоденальна обструкція, цукровий діабет, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, підвищена збудливість, порушення сну, супутнє лікування інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування. Літній вік.

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Не перевищувати зазначену дозу.

Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол. Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або з напоями, що містять алкоголь.

При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв та лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може викликати проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, відчуття серцебиття.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

У період лікування слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності.

Діти

Препарат застосовується для лікування дітей віком від 12 років.

Спосіб застосування та дози

Дорослим і дітям віком від 12 років призначають по 1 таблетці кожні 3-4 години, але не більше 4 таблеток на добу.

Курс лікування – зазвичай 3 дні, але не більше 5 днів.

Передозування

При передозуванні парацетамолу у перші 24 години з’являються блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та біль у животі.

При прийомі великих доз можуть спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму і панкреатит.

У поодиноких випадках повідомлялося про гостру ниркову недостатність із некрозом канальців, що проявляється болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією;

нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит).

Вживання дорослим 10 г або більше парацетамолу, особливо одночасно з алкоголем, та дитиною понад 150 мг парацетамолу на кг маси тіла може призвести до гепатоцелюлярного некрозу з розвитком енцефалопатії, печінкової коми та летального наслідку.

Перші клінічні ознаки гепатонекрозу можуть з’явитися через 12-48 годин. після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз.

При тривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

При передозуванні фенілефрину гідрохлориду виникають гіпергідроз, психомоторне збудження або пригнічення ЦНС, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, аритмії, тремор, гіперрефлексія, судоми, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, артеріальна гіпертензія.

1. Великі дози кофеїну можуть викликати біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію чи серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, конвульсії).
2. Лікування: Протягом перших 6 годин після підозрюваного передозування необхідно провести промивання шлунка з подальшою госпіталізацією хворого.
3. Протягом перших 8 годин після передозування – застосування метіоніну перорально або внутрішньовенне введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну; симптоматична терапія; при тяжкій гіпертензії – застосування α , β-адреноблокаторів.

Побічні ефекти

• З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
• З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
• Неврологічні розлади : головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, тремор, відчуття поколювання і тяжкості в кінцівках, шум у вухах, в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, загальна слабкість.
• З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.
• З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.
• Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, діарея, гіперсалівація, зниження апетиту.
• Гепатобіліарні розлади: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).
• З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпекглікемічної коми.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, у т.ч. гемолітична, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці).

З боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль у серці.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном. При одночасному довготривалому застосуванні посилюється антикоагулянтний ефект кумаринів (наприклад варфарину).

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Взаємодія фенілефрину гідрохлориду з інгібіторами МАО спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) – підвищує ризик кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до аритмій та інфаркту.

Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій.

Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування препарату зі: снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, алкоголем. Хлорфеніраміну малеат посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.

Кофеїн посилює ефект (покращує біодоступність) анальгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, α- та β-адреноміметиків, психостимулюючих засобів.

Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну.

Кофеїн знижує ефект опіоїдних анальгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ.

При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну у шлунково-кишковому тракті, з тиреотропними засобами – підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

1. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.
2. Упаковка. № 4 – у стрипах по 4 таблетки у паперовому конверті;
3. № 12 – у стрипах по 4 таблетки у картонній коробці;
4. №200 – у стрипах по 4 таблетки у паперовому конверті, по 50 таких конвертів у картонній коробці.

Категорія відпуску

№ 4; № 12 – без рецепта, № 200 – за рецептом.